18/07/2020
Нещодавно я зі своїм товаришем Павлом завів розмову про те, що у зв'язку із переоформленням документів є можливість
змінити назву нашого корабля. Назва "Батьківщина" нам дісталася у спадок від першої шхуни, а порядковий номер додався сам.
Отримали "Батьківщина-2". І сміх і гріх... Батьківщина може бути тільки одна, я переконаний.
І взагалі, ми давно вирішили, що зараз час писати свою історію та створювати своє ім'я.
Паша, маючи досвід у такого роду справах, чітко пояснив, що назва, по-перше повинна містити за собою певну історію
(паралельно повідав історію одного свого кохання, і якщо б він називав яхту, то це було б ім'я саме цієї дівчини. Але ідею називати
корабель жіночим ім'ям я одразу відкинув. Іри, Тані, Маші, Каті, Ані та інші, сорян).
А по-друге: назва повинна відображати сутність!
Я згадав, як ми дванадцять років ретельно приводимо її до ладу та кожного разу, коли ми лупили бетон на кораблі перфоратором у спеку,
або шліфували борт узимку у холод, ми жартома називали її каменюкою. І цитували класика: "Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод не спинить вас!"
І тут мені на думку прийшла назва - "СКЕЛЯ"! Таааааак! Вона ідеально передає історію, настрій та суть цієї бетонної бригантини!
Міцна, тверда та непохитна, неначе скеля! Так, це воно!
Після такого ребрендінгу нам швидше треба скинути "Скелю" на воду, подивитися — чи тримається каміння на воді?))
