Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник

30/05/2026

30/05/2026

Дякуємо за репортаж Олена Ілинич

У Кременці на Тернопільщині встановили рекорд України – представили в одній локації найбільшу експозицію ляльок-мотанок — 1275. Рекорд зафіксували під час фестива....

30/05/2026

30 травня у Кременці відбувся ІІ Фестиваль-конкурс «Чарівний світ ляльки-мотанки» — масштабне культурно-мистецьке дійство, яке об’єднало майстрів народного мистецтва, творчі колективи, поціновувачів українських традицій та гостей з різних куточків України.

Упродовж дня на території заходу діяли виставка-конкурс авторських та автентичних ляльок-мотанок, мистецькі локації, майстер-класи для дітей і дорослих під відкритим небом, фотозони, благодійний ярмарок на підтримку Збройних Сил України та культурно-мистецька програма. Учасники фестивалю мали нагоду представити власні роботи, поділитися досвідом та популяризувати українські народні традиції.

Особливою подією фестивалю стало встановлення рекорду України у категорії «Звичаї і традиції» — на одній локації було представлено 1275 ляльок-мотанок різного розміру, створених майстрами з різних регіонів України та з-за кордону.

Важливою частиною святкування стало урочисте погашення поштової марки, присвяченої 25-річчю Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Марка, створена із зображеннями пам’яток заповідника, стала символічним знаком ювілею установи та ще одним свідченням її вагомого внеску у збереження історико-культурної спадщини Волині.

Щиро дякуємо усім учасникам, майстрам, організаторам, партнерам та гостям фестивалю за створення особливої атмосфери єдності, творчості та любові до української культури. Саме завдяки таким заходам ми зберігаємо й передаємо наступним поколінням наші традиції, духовні цінності та національну спадщину.

29/05/2026

29 травня Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник відзначив 25-ту річницю з дня заснування. З нагоди ювілею відбувся ряд наукових, екскурсійних та культурно-мистецьких заходів, які об’єднали музейників, науковців, краєзнавців і друзів заповідника.

У межах програми відбувся екскурсійно-практичний модуль територією Почаївської Свято-Успенської лаври, а також круглий стіл «Сакральні пам’ятки Волині: проблеми збереження, дослідження та реставрації в умовах сьогодення», під час якого учасники обговорили актуальні питання охорони культурної спадщини, виклики воєнного часу та перспективи розвитку пам’яткоохоронної справи.

Після завершення наукової частини учасники заходу взяли участь у практикумі сакральними об’єктами Кременецько-Почаївського заповідника, ознайомилися з пам’ятками архітектури та історії, які входять до складу ДІАЗу, а також обговорили подальшу співпрацю між установами культури та музеями України.

З нагоди ювілею заповідник відвідали: Світлана Байталюк - директор Департамент культури та туризму ТОДА , Неля Куковальська - генеральний директор Національний заповідник «Софія Київська» , Анатолій Маціпура - генеральний директор Національний заповідник "Замки Тернопілля" , Тетяна Кербут - генеральний директор Національний заповідник «Гетьманська столиця» , Ірина Мошик - генеральний директор Національний заповідник "Глухів" , Ірина Мигович - директор Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани , Ігор Тимець - голова правління ГС "Західноукраїнська спілка музеїв" , представники Історичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка та архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон Тернопільсько-Бучацька єпархія Православної Церкви України , що з благословіння Митрополита Епіфанія вручив директору Заповідника Vasyl Ilchyshyn орден святого великомученика Юрія Переможця.

25 років діяльності Кременецько-Почаївського ДІАЗу — це роки дослідження, збереження та популяризації культурної спадщини Волині та всієї України. Дякуємо усім, хто був і залишається частиною історії нашого заповідника.

28/05/2026

28 травня в Україні відзначають Всеукраїнський день краєзнавства — свято людей, які зберігають пам’ять про рідний край, досліджують його історію, культуру, традиції та передають ці знання наступним поколінням.
Краєзнавство — це не лише наукова діяльність, а й важлива складова формування історичної пам’яті та національної свідомості. Саме завдяки праці дослідників, музейників, архівістів, педагогів і небайдужих ентузіастів ми маємо можливість відкривати маловідомі сторінки минулого, зберігати унікальні пам’ятки та осмислювати історичний шлях нашого краю.

Для нашого заповідника краєзнавча робота є одним із ключових напрямів діяльності. Дослідження локальної історії допомагають не лише глибше пізнати минуле Кременеччини, а й популяризувати її культурну спадщину серед громади та гостей міста.
У цей день висловлюємо щиру вдячність усім, хто присвячує свою працю вивченню та збереженню історико-культурної спадщини України. Нехай любов до рідного краю й надалі надихає на нові відкриття, дослідження та важливі ініціативи задля збереження нашої спільної пам’яті.

28/05/2026

Шановні кременчани та гості міста!
Запрошуємо Вас на ІІ Фестиваль-конкурс "Чарівний світ ляльки мотанки", який відбудеться 30.05.2026 року об 11:00 у приміщенні Кременецької школи мистецтв імені М. Вериківського

27/05/2026

У межах Національного тижня безбар’єрності хочемо нагадати про можливість віртуально відвідати об’єкти Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника завдяки 3D-турам, які вже тривалий час доступні для наших відвідувачів.

Це сучасний та зручний спосіб ознайомитися з пам’ятками архітектури й історії Кременця незалежно від місця перебування чи фізичних можливостей. Віртуальні тури дозволяють ближче пізнати культурну спадщину, оглянути інтер’єри та архітектурні особливості об’єктів заповідника у комфортному форматі.

Безбар’єрність — це про доступ до інформації, культури та історії для кожного. Саме тому цифрові рішення є важливою складовою сучасного культурного простору.

Запрошуємо скористатися 3D-турами та відкрити для себе історичний Кременець по-новому.

3D-тури доступні за посиланням:

https://krem-reserve.te.ua/3d-tury/

26/05/2026

У межах Національного тижня безбар’єрності у Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику відбулася «Година безбар’єрності» — ознайомлення колективу із Довідником безбар’єрності.

Під час зустрічі працівники заповідника обговорили важливість формування безбар’єрного середовища, принципи коректної комунікації та створення доступного культурного простору для всіх відвідувачів.

Безбар’єрність — це не лише про фізичний доступ, а й про повагу, рівність можливостей та комфорт кожної людини. Саме тому питання доступності та інклюзивності є важливою складовою діяльності сучасних культурних установ.

22/05/2026

22 травня виповнюється 145 років від дня народження — видатного українського державного, військового та громадсько-політичного діяча, одного з провідників Української революції 1917–1921 років. А 25 травня цього року минає 100 років від дня його трагічної загибелі в Парижі — події, яка стала символічним завершенням цілого етапу українських визвольних змагань початку ХХ століття.
Під час Української революції Симон Петлюра став однією з ключових постатей боротьби за незалежність України. У 1917 році він очолив Український генеральний військовий комітет та був одним із творців українських збройних сил. Згодом обіймав посаду Генерального секретаря військових справ Української Центральної Ради. У період надзвичайно складних політичних і військових випробувань саме Петлюра став одним із головних організаторів оборони Української Народної Республіки.

У листопаді 1918 року він увійшов до складу Директорії УНР, а згодом фактично очолив державу та армію як Головний отаман військ і флоту УНР. На його долю випав один із найтрагічніших періодів української історії — боротьба одночасно проти більшовицької Росії, білогвардійських сил та зовнішньополітичної ізоляції. Попри надзвичайно складні обставини, уряд УНР продовжував дипломатичну діяльність, намагався зберегти українську державність і міжнародне визнання України.

Однією з найвідоміших сторінок діяльності Симона Петлюри став союз УНР із Польщею у 1920 році, укладений задля спільної боротьби проти більшовицького наступу. Хоча ці події й досі викликають дискусії серед істориків, вони були частиною складного пошуку союзників у боротьбі за збереження української державності. Принагідно зазначимо, що у липні 1920 року Головний отаман разом зі своїм штабом перебував також на станції Кременець.
Після поразки визвольних змагань уряд УНР опинився в еміграції. Симон Петлюра продовжив політичну та публіцистичну діяльність за кордоном, підтримував українські еміграційні організації, працював над збереженням ідеї незалежної України та інформуванням європейської спільноти про українське питання.
25 травня 1926 року Симона Петлюру було смертельно поранено в Парижі. Його загибель стала великою втратою для українського національного руху, а постать самого Петлюри — символом боротьби за незалежність України у ХХ столітті. Упродовж десятиліть радянська пропаганда формувала негативний образ діяча, однак із відновленням української незалежності постать Головного отамана поступово повернулася до національної історичної пам’яті як одного з провідників української державницької традиції.
Сьогодні постать Симона Петлюри набуває особливого значення в умовах новітньої російсько-української війни. Події сторічної давнини вкотре нагадують про складність боротьби за власну державність, важливість політичної єдності та необхідність захисту національних інтересів. Кожен повинен пам'ятати: майбутнє держави це наша спільна відповідальність. Важливо не допустити повторення помилок сторічної давнини — уникати внутрішніх чвар, зберігати національну солідарність та підтримувати українське військо, яке сьогодні продовжує боротьбу за незалежність і свободу України.